Ви тут: Бібліоафіша / Віртуальні виставки
Українська
Русский
Monday, 12.04.2021
ElArKhadi — Електронний архів видань ХНАДУ
DOAJ — Каталог журналів відкритого доступу
Index Copernicus — Международная база научных публикаций
URAN — Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа

НБ ХНАДУ у соцмережах

Група НБ ХНАДУ ВКонтакті

Про виставку докладніше

Жіночі обличчя поезії

До Всесвітнього дня поезії


Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко

Жінка... Скільки про неї сказано і написано! З давніх часів народи поклонялися жінці. Через неї розгорялися війни, заради неї здійснювалися подвиги, з її ім'ям чоловіки творили історію. Вона була мрією, усмішкою, сумом, вселенської радістю і безмежною печаллю.

Але були і є такі жінки, які досягли слави своїм поетичним талантом. Своєю творчістю вони надихали на великі звершення і подвиги. Поети-жінки спростували думку про те, що поезія - це привілей чоловіків, їх рід занять. Для них, поезія - не примха, не випадковість. Вона була сенсом їхнього життя, засобом вираження свого «я», відгуком серця на радощі й прикрощі буття.

Світ поезії - це духовний світ віршів, який відкриває нам двері для пізнання чогось високого і прекрасного. Поезія заворожує, кожен вірш - це частинка душі, яка вкладена з усією любов'ю в його шедевр.

Саме такий, яскравий і багатобарвний поетичний світ читач побачить у віршах поетес, чиї збірки представлені на книжковій виставці.

Українка Леся. Хвилi моєї туги / Леся Українка. - Львiв : Каменяр, 1991. - 118 с. - ISBN 5-7745-0341-0.
«Хвилі моєї туги…» - ці слова з поезії «Хто дасть моїм очам потоки сліз ?» винесені  у заголовок книжки, в якій зібрано інтимну лірику Лесі Українки. В ранній ліриці домінують мотиви сумні, туга за недосяжним щастям, втраченим коханням : «Я щастя не маю і в мріях не бачу», «Смутні мої думи, смутні» та ін. Сама поетеса вважала, що лихо її загартовує. Вірила в щасливу зорю своєї поезії, в свою потрібність людям. Звідси – «Весняная сила в душі моїй грає», «Весно, весно, - твоя перемога!».
Олена Пчілка // Акорди : антологiя укр. лiрики вiд смертi Шевченка / упоряд. I. Франко. - репринт. вид. з дод. - К. : Веселка, 2005. - С. 133-135 : iл. - ISBN 966-01-0369-7.
Почувши ім’я Олени Пчілки, багато хто з нас пригадує шкільні уроки української літератури, на яких вивчали, що вона – авторка дитячих творів, а ще мати поетеси Лесі Українки та сестра громадського діяча Михайла Драгоманова. Проте далеко не всі знають, що Ольга Петрівна Косач-Драгоманова (справжнє її прізвище), була ще й відомим видавцем, перекладачем, а також знаним етнографом, членом-кореспонентом Всеукраїнської Академії Наук (з 1925 р.).
Олена Пчілка належить до числа тих діячів, які невтомною працею на терені української культури зробили значний внесок до духовної скарбниці свого народу. На ниві красного письменства вона трудилась близько шістдесяти літ, випробувавши перо в усіх літературних жанрах: драми та комедії, повісті та оповідання, байки та ліричної поезії, епічної поеми й поетичних перекладів. Людина з широким світоглядом і ґрунтовою освітою, Олена Пчілка зажила слави і в історії української журналістики, зокрема як мистецтвознавець, критик та популяризатор українського мистецтва. Її діяльність як фольклориста і етнографа є ще одним проявом її самобутнього таланту і заслуговує пильної уваги дослідників.
Костенко Ліна. Маруся Чурай : історичний роман у віршах / Ліна Костенко. – К. : Веселка, 1990. – 159 с. : іл. – ISBN 5-301-00810-2.
З піснями Марусі Чурай рушали в походи козацькі полки гетьмана Богдана Хмельницького. Їх співав і співає український народ. Велике кохання і жорстока зрада, трагічна смерть милого і суд громади, драматичне з філософським осмисленням життя легендарної Марусі Чурай постає з однойменного роману у віршах видатної української поетеси Ліни Костенко.
Сапфо // Античная лирика: переводы с древнегреческого и латинского. – М. : Худ. литература, 1968. – С. 55-70. - (Библиотека всемирной литературы. Серия 1. Том 4).
Сапфо - давньогрецька поетеса, представниця монодичної меліки (пісенної лірики). Сучасники називали її «пристрасною».
Лірика Сапфо, проста і пристрасна, скоріше, більш близька до народного епосу, ніж до літератури в чистому вигляді. Її теми - любов і ненависть, ніжне спілкування подруг, дівоча краса.
Хоча до наших днів в повному вигляді не дійшла жодна з її поем, ми можемо насолоджуватися їх чудовими фрагментами, найдовший з яких - це всього двадцять вісім строф. Вона користувалася великою повагою серед поетів античного світу. Платон називав її десятою музою; її твори мали великий вплив на таких поетів Давнього Риму, як Катулл і Овідій.
Ахматова А. В то время я гостила на земле : избранное / А. Ахматова. – М. : Космополис, 1991. – 239 с. – ISBN 5-7008-0001-2.
  В книгу увійшли поетичні та прозаїчні твори з творчої спадщини поетеси, кращі зразки лірики, а також поеми «Реквієм», «Поема без героя», «У самого моря». Збірка завершила перший етап творчості поетеси. Анна Ахматова ввійшла в літературу й утвердилася в нїй пїд знаком любовної теми.
Цветаева М.  Мне нравится, что вы больны не мной / Сост. А. Саакянц. - М. : Эксмо-Пресс, 2000. - 652 с. - (Рус. классика ХХ века). - ISBN 5-04-004061-Х.
  «Моим стихам, как драгоценным винам, настанет свой черед…» Ці слова зовсім ще юної Марини Цвєтаєвої виявилися пророчими. Її творчість стала найбільшим і самобутнім явищем російської літератури ХХ століття, велич і трагедію якого вона так талановито висловила в своїх творах. Гранична щирість, високий романтизм, глибокий трагізм лірики відрізняють вірши, поеми і прозу М. І. Цвєтаєвої, які увійшли в цю книгу.
Мориц Юнна. Суровой нитью : кн. стихов / Юнна Мориц. - М. : Сов. писатель, 1974. - 160 с.
  Лірика поетеси приваблює суворою відточеністю думки, зримою речовністю образів. Внутрішній світ героїні віршів насичений і різноманітний, звідси - тематична широта книги: вірші про сучасність і про минуле, про любов, природу, мистецтво.
Матвеева Новелла. Избранное : Стихотворения. Поэмы / Новелла Матвеева. – М. : Худож. лит., 1986. – 535 с.
  Якщо у сучасних молодих людей запитати, хто така Новела Матвєєва, більшість з них неодмінно знизують плечима. Але ж колись Новела Миколаївна була кумиром покоління, виразником його почуттів і ідей. Її пісні співали під гітару (народний хіт «Я ліплю із пластиліну»), а вірш «Дівчина з харчевні» переписували акуратним почерком в зошит закохані дівчата.
Одного разу Матвєєву запитали, кого б вона поселила по сусідству з собою в гіпотетичному будинку під назвою «Світова література». Вона назвала Пушкіна, Гоголя, Діккенса, Ростана, Достоєвського, тут же обмовившись, що не впевнена, погодилися б вони мати таку сусідку. Хочеться думати, що у Новели Матвєєвої давно в цьому будинку є своя простора кімната, і її сусіди надзвичайно цьому раді.
Инбер Вера. Собрание сочинений. Т. 1. Стихотворения и поэмы / Вера Инбер. – М. : Худож. лит., 1965. – 575 с.
  Відома поетеса В. Інбер писала вірші з дитинства, працювала журналісткою, багато подорожувала. Разом з К. Д. Бальмонтом, В. В. Маяковським, М. І. Цвєтаєвою читала свої вірші на поетичних вечорах. Інбер пройшла великий творчий шлях. Переважаюча в її перших книгах лірика згодом починає поступатися місцем сюжетним або описовим віршам, в них з'являються іронія, гумор. Поетеса успішно працювала над віршами, перекладами, нарисами, мемуарами, продовжувала писати до останніх днів життя. Перекладала поетичні твори Тараса Шевченка і Максима Рильського з української, а також таких зарубіжних поетів, як П. Елюар, Ш. Петефі, Я. Райніс та інших.
Друнина Юлия. Метель: стихи и поэмы / Юлия Друнина. – М. : Сов. Писатель, 1988. – 160 с. – ISBN 5-265-00353-3.
  Вона сказала про себе: "Я родом не з дитинства, з війни..." І це здавалося правдою. Ніби й не було дитинства. Ніби відразу - війна, перше і найяскравіше враження життя. Як у інших - любов.
У Юлії Друніной теж була любов. Але війна затуляла все. Велика частина її віршів - на військову тему, і ця тема проблискувала несподівано в творчості поетеси і через двадцять, і через тридцять, і через сорок років після війни. Війна пробудила колись її душу - і ятрила пам'ять до останнього дня, коли поетеса сама вирішила, що пора йти...
Рубальская Лариса. Я + Вы = Любовь : стихотворения, песни, проза / Лариса Рубальская. – М. : Эксмо, 2004. – 320 с. : ил. – ISBN 5-699-01894.
  Лариса Олексіївна стала поетом-піснярем після 40 років. Першим її дар розглянув чоловік, він же дав старт її кар'єрі, коли показав вірші композитору Володимиру Мігулі. А незабаром Валентина Толкунова виконала пісню «Спогад», вірші до якої написала Лариса Рубальська, а музику - Володимир Мигуля. З цього моменту почалася кар'єра поета-пісняра Рубальскої.
Лариса Рубальська пише про все - про сенс життя, про кохання, про самотність, але головною темою віршів поетеси стали роздуми про жінку, про жіночу долю, вік і світовідчуття.
Friday, 05.03.2021 07:45 Вік: 38 Днів