Ви тут: Бібліоафіша / Віртуальні виставки
Українська
Русский
Tuesday, 19.01.2021
ElArKhadi — Електронний архів видань ХНАДУ
DOAJ — Каталог журналів відкритого доступу
eLIBRARY.RU — Наукова електронна бібліотека
Index Copernicus — Международная база научных публикаций
URAN — Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа
КиберЛенинка — Наукова електронна бібліотека

НБ ХНАДУ у соцмережах

Група НБ ХНАДУ ВКонтакті

Про виставку докладніше

З народного напившись джерела…

До 125-річчя від дня народження М. Т. Рильського

Твої діла – вони одні нетлінні,
І ти між квітів найясніший квіт.

Максим Рильський

Максим Рильський – один з найвідоміших поетів  України ХХ століття. Витончений майстер неокласичного стилю, він витворив неповторний художній світ. Увійшов в українську культуру як поет, перекладач, публіцист, етнограф, літературознавець, мовознавець.

Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Дитинство майбутнього поета минуло в Романівці. З осені 1908 року навчався у приватній гімназії в Києві, мешкав у будинку друга родини Рильських – композитора  Миколи Лисенка.

У 1915 році Максим Рильський вступив на медичний факультет Київського університету, проте медицина була не до душі юнакові, тому 1917 року він перевівся на історико-філологічний факультет.

У 1919-1923 роках він учителював у селах Вчорайше та Романівка, де в будинку Рильських відкрили семирічну школу. Разом з братами організував драматичний гурток, в якому Максим був і режисером, і актором, і музикантом.

Повернувшись до Києва, Максим Тадейович викладав українську мову і літературу в школах та на робітфаці Київського університету. У 1926 році одружився з Катериною Миколаївною Очкуренко, в 1930 році у них народився син Богдан.

Поет поринув у літературно-мистецьке життя міста, зблизився з поетами-неокласиками. Знаковими у тогочасній поезії були збірки Рильського «Крізь бурю й сніг», «Тринадцята весна» і «Де сходяться дороги». На початку 30-х років більшовицькі критики звинуватили неокласиків у «відриві від сучасності», відносили їх до  «буржуазних», «класово ворожих» новій владі митців.  Почалися масові репресії «ворогів народу». 19 березня 1931 року Максим Рильський був арештований за звинуваченням у належності до міфічної української контрреволюційної організації. Під загрозою десятирічного ув`язнення на Соловках поет «покаявся» і представив слідчому написану ним у в`язниці «Пісню про Сталіна». 19 серпня 1931 року митця було звільнено.
       
У 1935-1942 роках Максим Тадейович завідував літературною частиною Київського театру опери та балету імені Тараса Шевченка. Він створив лібрето опер «Тарас Бульба», «Захар Беркут» та інші.

Під час війни з 1941 до 1943 року Максим Рильський із сім`єю перебував у евакуації в Уфі, куди було перевезено наукові та культурні установи. Рильський працював науковим співробітником Інституту мови і літератури.

1944 року Максим Тадейович повернувся до зруйнованого війною Києва і поринув у громадську роботу: був головою президії Спілки письменників України, віце-головою Всеслов`янського комітету.

У другій половині 50-х – на початку 60-х років відбувся творчий злет Рильського, названий літературознавцями його «третім цвітінням». В цю пору побачили світ збірки «Троянди й виноград», «Далекі небосхили», «Зимові записи» та інші.

З 1951 року Максим Тадейович мешкав у будинку, побудованому ним у Голосієвому, посадив сад, виростив двох синів, написав чимало книг. Краса природи, спокій, дружна сім `я, розміреність життя викликали творче натхнення. Та невиліковна хвороба вже підкошувала здоров`я митця. 24 липня 1964 року Максима Рильського не стало. Ім`я поета носять Інститут мистецтва, фольклористики та етнології НАН України та Голосіївський парк.

Рильський М. Золотi меди : вибрані поезiї / упоряд. П. Iванова. - К. : Днiпро, 1974. - 190 с.
Багато віршів цієї збірки присвячено природі: «Запахла осінь в`ялим тютюном», «У теплі дні збирання винограду…», «Осінь ходить, яблука золотить». В них зображено багату на плоди, запахи і фарби осінь. В уяві  поета образ осені асоціюється з невгамовним пульсуванням часу, нагадуючу про вічну його течію. Митець майстерно малює не лише зорову гаму, а й передає емоційну тональність картини світу, єдність людини з природою.
Рильський Максим. Вибранi твори у двох томах.  Т. 1. Вiршi, поеми  / Максим Рильський ; редкол.: Д. В. Павличко (голова) та iн. - К. : Українська енциклопедiя, 2005. - 606 с. : iлюстр. - ISBN 966-7492-30-3.
  У першому  томі «Вибраних творів» вміщено вірші та поеми, написані Максимом Рильським у різні періоди творчої діяльності. Вони дають можливість осягнути основні теми і мотиви поетичної спадщини митця, відчути неповторний світ образів, дум і поривань автора, просвітлено – життєлюбний дух поета. Том супроводжується грунтовною вступною статею, науково – енциклопедичними коментарями і примітками, бібліографією.
Рильський Максим. Лiрика / Максим Рильський. - К. : Київ. правда, 2005. - 239 с. - ISBN 966-7270-51-3.
  Книга представляє лірику класика українського письменства М. Т. Рильського. Вірші, подані у цій книзі, стали художніми перлинами, створеними поетом і філософом, які навіть мимоволі здатні доторкнутися своїм витонченим словом найчутливіших клавішів людської душі. До книги увійшли вірші зі збірок: «На білих островах», «Синя далечінь», «В затінку жайворонка», «Мандрівка в молодість» та інших.
Рильський М. Вибране / М. Рильський. - К. : Днiпро, 1967. - 428 с.
  Серед відомих віршів цієї книги «Яблука доспіли, яблука червоні !» - шедевр любовної лірики. В українській міфології яблуко символізує розквіт і плодючість, уособлює вічну молодість, довголіття, безсмертя. Також деякі вірші присвячені рідній мові : «Мова» - вірш – повчання, настанова мудрого вчителя пильно доглядати сад мови, культури; «Рідна мова» - це ода, в якій створено «історичний портрет» рідної мови.
Рильський Максим. 300 лiт : поезiї / Максим Рильський. - К. : Рад. письм., 1954. - 100 с.
  До збірника увійшли відомі вірші: «Слово про рідну матір», «Пісня про братерство», «Поете, будь собі суддею…» та інші. Головна ідея «Слова про рідну матір» - утвердження незнищенності святинь минулого і сучасного, прославлення народу та Батьківщини. Рідна матір – це Україна, змальована багатогранно, як  пейзажний та культурологічний образ. У вірші «Поете, будь собі суддею…» поет створив образ Музи, яка є втіленням недремної і непідкупної совісті, станом духу, який морально звеличує читача й автора.
Рильський Максим. Братерство : поезiї / Максим Рильський. - К. : Рад. письм., 1950. - 111 с.
  Завжди на вустах М. Рильського були імена Шевченка, Пушкіна, Міцкевича. В віршах поета знайшли відлуння струни українського, російського й польского народів. Даний збірник знайомить нас з найкращими із цих віршів : «На відкриття музею Шевченка», «Пушкіну», «До Польщі» , а також переклади віршів  В. Гете «Вечірня пісня художника» та «Вільшаний король».
Рильський Максим. У братерськiй спiвдружностi : лiтературно-крит. ст. / Максим Рильський. - К. : Рад. письм., 1978. - 208 с.
  Книга публіцистичних статей  присвячена інтернаціональним літературним зв`язкам. Автор звертається до творчості багатьох відомих письменників, досліджує їхні дружні контакти і взаємовпливи. 
Рыльский Максим. Вечерние беседы / Максим Рыльский ; пер. с укр. Стах Т. - Москва : Сов. писатель, 1964. - 311 c.
  М. Рильський у формі бесід з читачами розповідає про свої зустрічі на життєвому шляху, про діячів української культури, про життя рідного міста, про природу і людей. Він присвячує ряд нарисів долям культури, народної пісні, питанням мови і стилю.




Friday, 13.03.2020 10:46 Вік: 312 Днів