Ви тут: Бібліоафіша / Віртуальні виставки
Українська
Русский
неділя, 15.09.2019
ElArKhadi — Електронний архів видань ХНАДУ
DOAJ — Каталог журналів відкритого доступу
eLIBRARY.RU — Наукова електронна бібліотека
Index Copernicus — Международная база научных публикаций
URAN — Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа
КиберЛенинка — Наукова електронна бібліотека

НБ ХНАДУ у соцмережах

Група НБ ХНАДУ ВКонтакті

Про виставку докладніше

Олександр Сергійович Пушкін – життя генія і людини

Олександр Сергійович Пушкін — великий поет, прозаїк, драматург. Ще за життя він був визнаний поетичним генієм, фігурою винятковою в історії літератури. Його творчість стала втіленням волелюбства і могутніх творчих сил.

Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XIX століття. Уже в ліцеї, у якому поет навчався з 1811 по 1817 р., він веде активне літературне життя. Ліцейська поезія Пушкіна вражає перш за все своєю життєрадісністю, прославленням радощів життя. Широке відображення знаходять у ній анакреонтичні мотиви. Веселощі, любов, дружба — найчастіші мотиви його поезії цього періоду. Серед своїх учителів поет сам називає Гомера, Вергілія, Горація. Надзвичайно високо він оцінює Вольтера і Мольєра.

Після закінчення Царськосельського ліцею поет проживає у Петербурзі. У цей період його лірика особливо характерна своїми волелюбними ідеями та настроями. Першим найвідомішим твором поета стала написана у 1818 році ода "Вольність", де поєдналися традиції класицизму і новий, романтичний пафос. Саме в ці роки за Пушкіним утверджується слава першого поета вольності.

Популярність поета, підсилена його прямими випадами проти самодержавства, призводить до того, що поет був засланий царем Олександром II на південь, в Катеринослав. До 1824 р. він жив у Кишиневі і Одесі, а згодом був переведений у псковський маєток своїх батьків — село Михайлівське. В цей період своєї творчості, який можна назвати романтичним, Пушкін створив цикл поем ("Кавказький бранець", "Брати-розбійники", "Бахчисарайський фонтан"), почав писати роман у віршах "Євгеній Онєгін". Мовби підсумковим твором життя на півдні стала поезія "До моря", у якій поет прощається з морською стихією, яка стала для нього символом свободи.

У Михайлівському геній Пушкіна досяг зрілості, в його творчості вже домінує реалістичний струмінь. Саме тоді були написані народна драма "Борис Годунов", багато шедеврів пушкінської лірики.

У 1826 р., після придушення повстання декабристів, новий цар Микола І викликав Пушкіна у Москву і, бажаючи підкупити поета і одночасно привернути на свій бік суспільну думку, "вибачив" Пушкіна і нав'язав йому свою цензуру. Все подальше життя поета проходило під наглядом жандармів та царського двору. Проте О. Пушкін не відмовився від своїх переконань і до кінця днів був противником самодержавства. "Полтава", "Домик в Коломні", "Маленькі трагедії", "Повісті Бєлкіна", надзвичайно багата лірика — основні підсумки пушкінської роботи 1826 — 1830 рр. Окрім того, восени 1830 р. був закінчений "Євгеній Онєгін" — вершинний твір поета, що писався більше семи років.

В 30-х роках у творчості Пушкіна переважає проза ("Дубровський", "Пікова дама", "Капітанська дочка", "Історія Пугачова"). Але в цей же час ним створена поема "Мідний вершник", казки у віршах, "Пісні західних слов'ян" і прекрасна за філософською глибиною лірика.

Трагічна смерть Пушкіна сколихнула всю Росію. Від дня повстання декабристів на вулицях Петербурга не було стільки народу. Горе і обурення Росії висловив своїм віршем "Смерть поета" Лєрмонтов. Дуель і смерть Пушкіна була трагічним завершенням тієї боротьби, яку вів геніальний поет за долю літератури.

Пушкіну були добре знайомі українська народна поезія і українська історія. Ще в ліцейські роки він пише вірш "Козак", що є наслідуванням української народної пісні. У період свого південного заслання він певний час жив у Катеринославі, Одесі, бував у Києві, милувався красою української природи, заслухувався піснями українських кобзарів і лірників.

Творчість О.С. Пушкіна знав і любив Т. Шевченко, вірші його він цитував напам'ять, про що згадує у своєму щоденнику.

Ще за життя Пушкіна твори його перекладали на українську мову Л. Боровиковський і Є. Гребінка, а згодом — С. Руданський, П. Грабовський та М. Старицький. І. Франко переклав усі драматичні твори поета.

 

 

Пушкин А. С. Поезия. Проза. Поэмы. Сказки / А. С. Пушкин. - Х. : Фолио, 2000. - 363 с. - (Мировая классика). - ISBN 5-17-000415-Х.

До книги увійшли поеми «Полтава», «Граф Нулін», казки, «Історія Пугачова», «Подорож в Арзрум», а також поезії.

Пушкин А. С. Южные поэмы / А. С. Пушкин. - М. : Дет. лит., 1982. - 78 с. - (Школьная библиотека).

В книгу входять чотири романтичні, так звані «південні» поеми Пушкіна, написані під час південного заслання поета : «Кавказький полонений», «Брати розбійники», «Бахчисарайський фонтан», «Цигани». В поемах «Кавказький полонений» і «Цигани» увагу поета зосереджено на протиріччях душі сучасної людини, повної волелюбних мрій і одночасно розчарованої в цінностях цивілізації. Пушкін створив образ «зайвої людини», ураженої «хворобою століття» - старістю душі. В «Бахчисарайському фонтані» думка про трагічну нездоланність пристрастей людських виступає в романтичному її вираженні – як загадка, як таємниця, вражаючи увагу читача і залишаючи в ньому сильне поетичне враження. 

Пушкин А. С. Драматические произведения. Проза / А. С. Пушкин ; вступ. ст. Г. Волкова. - М. : Худож. лит., 1982. - 366 с. - (Классики и современники. Рус. клас. лит.).

В дану книгу увійшов твір «Борис Годунов» і чотири драматичні сцени, які О. С. Пушкін назвав «Маленькі трагедії»: «Скупий лицар», «Моцарт і Сальєрі», «Кам`яний гість» і «Бенкет під час чуми». В «Борисі Годунові» відображені події Смутного часу, проблема відносин царя, дворянства, народу, але головна тема – це прихід до влади шляхом злочину. «Маленькі трагедії» - це психологічні етюди про заздрість, скупість, про ставлення до любові, про поведінку людини перед обличчям неминучості загибелі.

Пушкин А. С. Сочинения : в 3-х т. Т. 3. Проза / А. С. Пушкин. - М. : Худож. лит., 1987. - 528 с.

В даний том творів входять романи «Дубровський» і «Капітанська дочка», а також «Повісті Бєлкіна». «Дубровський» - роман в центрі якого бунтар – дворянин, романтичний розбійник. В романі «Капітанська дочка» створено образ Омеляна Пугачова. Вождь кровопролитної селянської війни вперше був зображений не лиходієм, але могутньою, красивою людиною. Всі повісті, які входять в бєлкінський цикл цікаві історії, але не всі веселі. Особливо цікавою є повість «Станційний доглядач», де Пушкін зобразив з величезною вірогідністю і глибоким співчуттям «маленьку людину».

Пушкин Александр. Сто стихотворений и десять писем / Александр Пушкин ; сост. Ю. Г. Русаков. - М. : Мол. гвардия, 1987. - 334 с. : с ил.

Ця книга знайомить читача з О. С. Пушкіним  не як з класиком, а як з людиною, яка живе, хвилюється, шукає, сперечається, замислюється і каже про все це, звертаючись безпосередньо до молодих читачів. Живий коментар до творів допоможе правильно зрозуміти цього великого поета.

Февчук Л. П. Портреты и судьбы : из ленинградской Пушкинианы / Л. П. Февчук. - Л. : Лениздат, 1990. - 224 с. - ISBN 5-289-00603-6.

Книга є підсумком багаторічної роботи автора по вивченню іконографії членів сім`ї О. С. Пушкіна, його найближчого оточення, а також особистих і пам`ятних речей поета. Вона знайомить читачів з історією створення унікальних портретів батька і матері О. С. Пушкіна, його сестри і брата, його чотирьох дітей і дружини. Багато портретів та особистих речей Пушкіна (а також його родини) представлені в експозиціях музею О. С. Пушкіна.

Пушкин Александр. Мысли о литературе и искусстве : сборник. - Киев : Мистецтво, 1984. - 317 с. - (Памятники эстетической мысли).

Статті, рецензії, замітки, листи, фрагменти художніх творів О. С. Пушкіна, зібрані упорядником, дають уявлення про літературно–естетичні погляди великого поета. Розрахований на читачів, які цікавляться проблемами літератури і мистецтва, викладачів і студентів.

Губер П. Дон-жуанский список А. С. Пушкина : гл. из биогр. с 9-ю портр. / П. Губер. - Х. : Дельта, 1993. - 217 с. - ISBN 5-7707-4257-7.

В пропонованій книзі автор звертає увагу на жінок, яким великий поет багато в чому був зобов`язаний творчим натхненням: ніжний коханець і вірний друг, турботливий сім`янин і дамський угодник, грубуватий чоловік і забавник, серйозний порадник і легковажний каламбурист. І в усьому він яскравий і широкий. Багатоликість Пушкіна і визначає його обличчя, так щасливо для нас явлене світу.

Соколов Вадим. Рядом с Пушкиным : портреты кистью и пером / Вадим Соколов ; под ред. канд. истор. наук В. А. Алексеева. - Харьков : Паритет ЛТД, 1991. - 309 с. - ISBN 5-86906-001-Х.

Пропонована увазі читача книга журналіста В. Д. Соколова може стати добрим помічником при вивчені життєвого і творчого шляху О. С. Пушкіна. В ній зійшлися «стовпи» Росії першої третини минулого століття і кріпаки, блискучі офіцери і дрібні чиновники, світські красуні і безвісні літератори – рідні, друзі, знайомі, вороги поета, чиї портрети дійшли до наших днів.

А. С. Пушкин в воспоминаниях современников : В 2-х т. Т. 2 / Под общ. ред. В. В. Григоренко, С. А. Макашина, С. И. Машинского и др. - М. : Худож. лит., 1974. - 560 с. - (Серия лит. мемуаров).

До книги увійшли спогади сучасників О. С. Пушкіна, які охоплюють 1826 – 1837 роки, коли після повернення із заслання почався великотрудний шлях подолання поетом тиску цензури, впливу царя, боротьби за творчу та особисту незалежність. Завершується книга спогадами і документами про дуель.

 

 

 

вівторок, 04.06.2019 09:21 Вік: 103 Днів