Ви тут: Бібліоафіша / Віртуальні виставки
Українська
Русский
четвер, 23.01.2020
ElArKhadi — Електронний архів видань ХНАДУ
DOAJ — Каталог журналів відкритого доступу
eLIBRARY.RU — Наукова електронна бібліотека
Index Copernicus — Международная база научных публикаций
URAN — Українська науково-освітня телекомунікаційна мережа
КиберЛенинка — Наукова електронна бібліотека

НБ ХНАДУ у соцмережах

Група НБ ХНАДУ ВКонтакті

Про виставку докладніше

Ніколи не сміявся без любові

До 130–річчя з дня народження Остапа Вишні

 

Друг людини, друг природи й праці,
Грізний ворог неправди і зла…

Максим Рильський

 

Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів і сатиричних памфлетів. Адже Остап Вишня є неперевершеним майстром сміху. Талант плюс винятковий мовний слух і висока творча напруга – ось ті три кити, котрі так високо піднесли Остапа Вишню. «Вишневі усмішки» покликали до творчого життя цілу плеяду майстрів гумористичного цеху.
  
Павло Михайлович Губенко, широко знаний під псевдонімом Остап Вишня, народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва Зіньківського повіту на Полтавщині. Незважаючи на матеріальні нестатки, батьки намагалися будь – що дати дітям освіту. Павло закінчив початкову школу, потім – Зіньківську двокласну. Учився охоче, багато читав. Після закінчення школи вступив до військово – фельдшерської школи у Києві. З 1907 року фельдшерував у лікарні Південно–Західної залізниці в Києві. Продовжуючи вчитися самотужки, склав екстерном іспити за гімназію і в 1917 році став студентом історико–філологічного факультету Київського університету. Однак події громадянської війни змусили його в 1919 році залишити навчання. Коли Київ захопили денікінці, Павло Михайлович разом з Директорією переїжджає до Кам`янця – Подільського і завідує медико – санітарною управою міністерства шляхів УНР. Після повернення до Києва в 1920 році Павла Михайловича заарештовують за «контрреволюційну діяльність» і відправляють до Харкова. Визволитися з камери допоміг Василь Еллан – Блакитний. Павло Губенко починає редагувати журнал «Червоний перець» і водночас секретарює в газеті «Селянська правда». У цій газеті у липні 1921 року письменник під псевдонімом Остап Вишня виступив з фейлетоном «Чудака, їй – богу!».

На жаль, наприкінці 20–х – на початку 30–х років гумористові стає дедалі важче усміхатися. Ідеологічно заангажована критика звинувачувала письменника в націоналізмі, реакційності. 26 грудня 1933 року, коли почалися масові репресії проти української інтелігенції, Остапа Вишню заарештували. 22 лютого 1934 року письменника засудили до розстрілу, а 3 березня вищу міру покарання замінили десятьма роками заслання. Павла Михайловича відправили до Ухтинського табору в селищі Чиб`ю (республіка Комі). Остап Вишня починає вести табірний щоденник, який згодом отримав назву «Чиб`ю. 1934» і побачив світ лише в 1989 році. 3 грудня 1943 року Остап Вишня вийшов на волю. 26 лютого 1944 року з`явилась усмішка «Зенітка». Вона  ознаменувала початок другого періоду в житті й творчості гумориста, засвідчила, що його душу не сточили зневір`я і відчай і він не розучився сміятися.

25 жовтня 1955 року письменника було реабілітовано. 28 вересня 1956 року перестало битися серце великого життєлюба.

Під пером письменника народився такий жанр гумористичної прози, як усмішка – різновид фейлетону та гуморески. М`якість і лагідність, скромність і тактовність – прикметні ознаки Вишневого гумору. В усмішках митця відсутні образа, зневага до того, кого він узявся висміяти у своїх творах. Усмішки Остапа Вишні, манеру письма не сплутати ні з чиєю, бо він сміявся не з ненависті до людини, а з любові до неї. Великий сміхотворець зробив неоціненний внесок у скарбницю національної літератури, проклавши шлях українській сатирі й гумору в новітню добу.

 

Вишня Остап. Мисливськi усмiшки / Остап Вишня. - Х. : Фолiо, 2012. - 251 с. - (Шкiльна бiблiотека української та свiтової лiтератури). - ISBN 978-966-03-5461-6.

Остап Вишня – відомий український письменник. Він писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Його «Мисливські усмішки» вже понад півсторіччя веселять читачів – читати їх без сміху неможливо. Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, - трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання. Він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього – не трофей, а спілкування з природою.

Вишня О. Твори в чотирьох томах. Т. 4. Усмiшки, фейлетони, гуморески, 1951-1956; З неопублiкованного, 1934-1943: Чиб'ю. Материалы к истории Ухтинской экспедиции. З листування; "Думи мої, думи мої..." (Щоденниковi записи)   / О. Вишня ; редкол.: I. О. Дзеверiн (голова) та iн. - К. : Днiпро, 1989. - 605 с. - ISBN 5-308-00329-7.

В книзі зі щирою любов`ю та доброзичливою усмішкою змальовуючи людей праці, письменник нищівно таврує дармоїдів, пристосуванців,бюрократів, висміює ледарів, халтурників, хапуг. Більшість із його творів і сьогодні – гостра зброя в боротьбі проти всіляких «антигероїв» у суспільстві.

Вишня Остап. Вибране / Остап Вишня. - К. : Худож. лiт., 1954. - 431 с.

Підбірка  творів «Діди наші та баби наші», що увійшла до книги, відображає оптимізм, гордість за співвітчизників, які пережили воєнні лихоліття й розпочали відбудову міст і сіл. Любов до рідної природи, змалювання її казкової краси знайшла своє втілення в неповторних «Мисливських усмішках». Головним персонажем «мисливських усмішок», є мисливець чи рибалка, який з почуттям гумору розповідає цікаві бувальщини.

Вишня О. Фейлетони, гуморески, усмiшки, щоденниковi записи / О. Вишня. - К. : Наук. думка, 1984. - 558 с. - (Бiблiотека української лiтератури. Радянська українська лiтература).

Серед автобіографічних творів Остапа Вишні особливе місце належить щоденнику «Думи мої, думи мої…», що увійшли до цієї книги. По – перше, це був підсумковий твір письменника, по – друге, в ньому найповніше викладено його літературно – естетичні погляди. Традиції в літературі, творча лабораторія, природа смішного.

Вишня Остап. Твори : в 7-ми т. Т. 1. Фейлетони. Гуморески. Усмiшки / Остап Вишня. - К. : Худож. лiт., 1963. - 397 c.

До книги увійшли відомі гуморески «Моя автобіографія» та «Зенітка». Гумореску «Моя автобіографія Остап Вишня написав протягом двох днів. Гуморист художньо виклав найяскравіші моменти свого життя і найголовніші риси вдачі й світовідчування, цікаві  коментарі суспільних, державних і естетичних проблем. Твір поділений на п`ятнадцять невеличких розділів – етюдів. Тематичним задумом гуморески «Зенітка» є змалювання героїзму і нескореності українського народу в боротьбі з гітлеровською Німеччиною.

Вишня Остап. Вот так и пишу : рассказы, фельетоны, юморески / Остап Вишня. - М. : Правда, 1984. - 256  с. : ил.

До книги «Ось так і пишу» відомого українського письменника–сатирика Остапа Вишні увійшли розповіді, фейлетони і гуморески, які висміюють підлабузників, бюрократів, нероб. В ній представлені такі тематичні добірки: «Сільські замальовки, гуморески», «Політичні памфлети», «Побутові посмішки», «Розповіді дітям і про дітей».

Про Остапа Вишню : Спогади. - К. : Рад. письм., 1989. - 334 с. : iлюстр. - ISBN 5-333-00392-0.

В книзі йдеться про одного з найулюбленіших, найпопулярніших в українській радянській літературі письменника – Остапа Вишню (літературний псевдонім П. М. Губенка). Автор численних гуморесок, усмішок, памфлетів, фейлетонів, великий життєлюб і правдолюб зажив майже легендарної слави. Спізнав він і гіркоту несправедливих наклепів, а відтак і поневірянь. Про його творчість, вдачу, життєві уподобання та клопоти згадують побратими по перу,  друзі, рідні. Таким чином склався цікавий життєпис долі людини, яка, за висловлюванням Олеся Гончара, стала «невмирущою усмішкою України».

 

 

 

п'ятниця, 08.11.2019 11:38 Вік: 76 Днів